ПАМ'ЯТЬ ТРІПОЧЕ ЛИСТОЧКОМ...
Сьогодні в музеї Анни Дущак відбувся захід-спомин з дня роковин смерті буковинської письменниці. Чудова, спокійна атмосфера окриляла читців поезії Анни Дущак її присутністю. Всі, хто був на заході, мали змогу доторкнутися до вічно живого слова поетеси. Лунали вірші з вуст учнів нашої громади, лилося слово авторських творінь... Прекрасний сонячний день серед зими осіяв нас промінчиками через маленькі віконця хатини Анни Кирилівни, і на мить здалося, що то саме вона торкається наших сердець своїм ніжним теплом, своєю тендітною душею звідкилясь дуже далекого і водночас близького неземного краю... Живи поезіє! Живи і процвітай!!!
Анні Дущак...
Печальний день, печальний місяць лютий...
Між вербами подуло вітерцем.
Не так би нам хотілось зараз бути
У Вашій хаті, із сумним лицем.
Хотілось би вести якусь розмову,
За приклад брати Ваш незримий слід.
Читати вірші про людей, про мову,
Про те, яким чудесним є наш світ...
І ми зійшлися, і в руках палає,
І на вустах - цілюще джерело,
Бо кожен з нас про Ваше слово знає,
І знає, як не легко Вам було...
Ми тут! Ми є! Ми знову завітали,
І прийдемо сюди іще не раз...
Лиш Вас сьогодні вдома "не застали",
Хоча в уяві - тут Ви, серед нас...
Наталія Войтко.